Малюнок 2.14 Біотитова слюда (ліворуч) і мусковітова слюда (праворуч). Обидва є листовими силікатами і легко розщеплюються на тонкі шари вздовж площин, паралельних листам. Біотит темний, як і інші силікати, що містять залізо та/або магній (наприклад, олівін, піроксен і амфібол), тоді як мусковіт світлий.
Лінійні ланцюгові силікати мають 2 спільні атоми кисню. Листовий силікат – це той, де 3 атоми кисню розділені. Якщо всі чотири атоми кисню, якщо одиниці [SiO4]− є спільними, вони називаються тривимірними силікатами.
Силікати є найбільшою групою мінералів. Польовий шпат і кварц є двома найпоширенішими силікатними мінералами. Обидва є надзвичайно поширеними породоутворюючими мінералами.
Силікати, що складаються з нескінченних ланцюжків тетраедрів, називаються іносилікатами; одинарні ланцюги мають одиничний склад SiO3 або Si2O6, тоді як подвійні ланцюги містять співвідношення кремнію до кисню 4:11. Філосилікати, або листові силікати, утворюються, коли три атоми кисню поділяються з сусідніми тетраедрами.
Кремнезем поділяється на дві основні групи: кристалічний кремнезем і аморфний кремнезем (некристалічний кремнезем). Найбільш поширеним типом кристалічного кремнезему є кварц. Існують і інші види, але вони менш поширені. Сполуки кремнезему зустрічаються в навколишньому середовищі в скелях, піску, глині, ґрунті, повітрі та воді.