Що таке N основа ДНК?

Чотири різні типи азотистих основ знаходяться в ДНК: аденін (A), тимін (T), цитозин (C) і гуанін (G). У РНК тимін заміщений урацилом (U).

nucleotide Буква "N" у ДНК означає нуклеотид. Нуклеотид є основною одиницею ДНК, що складається з молекули цукру, фосфатної групи та азотистої основи. Чотири азотисті основи, знайдені в ДНК, — це аденін (A), тимін (T), гуанін (G) і цитозин (C), і вони об’єднуються разом, утворюючи «щаблі» сходів ДНК.

Азотиста основа – це просто молекула, яка містить азот і має хімічні властивості основи. У ДНК і РНК присутні два види азотистих основ: піримідинові основи та пуринові основи. Піримідиновими основами є цитозин, тимін (тільки ДНК) і урацил (тільки РНК).

Аденін (A), тимін (T), гуанін (G) і цитозин (C). Аденін і гуанін називають пуриновими основами.

Ланцюг ДНК складається з вісім пар азотистих основ.

Азотиста основа: молекула, яка містить азот і має хімічні властивості основи. Азотисті основи в ДНК є аденін (A), гуанін (G), тимін (T) і цитозин (C). Азотисті основи в РНК однакові, за одним винятком: аденін (А), гуанін (G), урацил (U) і цитозин (C).