Характеристики сім’ї, такі як погані батьківські навички, розмір сім’ї, домашні розлади, жорстоке поводження з дітьми та антисоціальні батьки є факторами ризику, пов’язаними з підлітковою злочинністю (Derzon and Lipsey, 2000; Wasserman and Seracini, 2001).
СОЦІАЛЬНІ ЧИННИКИ Діти та підлітки взаємодії та стосунки з родиною та однолітками впливають на розвиток асоціальної поведінки та правопорушень. Сімейні взаємодії є найважливішими в ранньому дитинстві, але вони можуть мати довготривалі наслідки.
Щоб пояснити правопорушну поведінку та причини таких дій проти спільноти, використовувалися різні теорії, наприклад деформація, диференціальна асоціація, соціальне навчання, символічна взаємодія та теорії соціального контролю.
Діти, які неодноразово зазнавали насильства в сім'ї або домашнього конфлікту більш схильні до підліткової злочинності. Підліткове батьківство також пов’язане з вищим рівнем контактів із системою ювенальної юстиції. Рівний. Фактори ризику серед однолітків включають слабкі соціальні зв’язки, антисоціальних однолітків або однолітків-правопорушників і членство в банді.
Розрізняють чотири основні типи злочинності неповнолітніх: індивідуальні, групові, організовані та ситуативні.
Сімейна динаміка: вирішальна основа Сім'я відіграє ключову роль у формуванні розвитку дитини. Дисфункціональна сімейна динаміка, що характеризується такими факторами, як зневага батьків, жорстоке поводження або непослідовна дисципліна, може значно сприяти підлітковій злочинності.