Маньчжурська криза це підтвердила Ліга Націй не мала ні сили зупинити, ні можливості зупинити злочин, скоєний однією державою проти іншої. Японія остаточно вийшла з Ліги Націй у березні 1933 року. Існували причини, чому Ліга Націй не втручалася більш насильницько проти японської агресії.
Маньчжурська криза стала катастрофою для Ліги Націй і показала, що їй потрібні США для належного функціонування. Це також показало, що Ліга Націй була безсила діяти проти великих і могутніх країн.
Тому Ліга не втручалася в Маньчжурську кризу просто тому вона не мала армії, щоб впоратися з кризою. Підсумовуючи, Ліга Націй не втручалася в кризу через економічні проблеми та через те, що не мала армії для виконання своїх рішень.
Вже ослаблена відсутністю Сполучених Штатів, Ліга вимагала абсолютної прихильності глобальних держав, які були її членами, однак Велика Британія та Франція показали, що не бажають йти на жодні жертви заради захисту миру, як показали їхні відмова від втручання після вторгнення Китаю в…
З точки зору організації, Ліга зазнала невдачі, тому що вона була надто євроцентричною. Коли розгорнулася криза в Маньчжурії, Комісії Літтона знадобилося 12 місяців, щоб прийняти рішення через відстань між Європою та Маньчжурією. Це також зробило їх повільними та неефективними в суперечках, які потребували негайного вирішення.
На закінчення Ліга Націй реагувала на дії Японії в Маньчжурії засуджувати їх і рекомендувати зміни, але він не зміг виконати ці рекомендації. Це підкреслило притаманні слабкості Ліги та сприяло її кінцевому провалу.