Цей експеримент Розенгана мав далекосяжні наслідки в галузі психіатрії. Дослідження Розенхана припустив потенційні недоліки в діагностиці розладів психічного здоров’я. Це спровокувало рух до деінституалізації та покращення догляду за пацієнтами.
У дослідженні зроблено висновок "зрозуміло, що ми не можемо відрізнити розумних від божевільних у психіатричних лікарнях», а також проілюстрував небезпеку дегуманізації та навішування ярликів у психіатричних установах.
По-друге, Розенхан продемонстрував небезпеку діагностичних етикеток. Якщо на людину наклеюють ярлик, що має певний психологічний стан (наприклад, шизофренію, маніакально-депресивну хворобу тощо), цей ярлик затьмарює будь-які та всі інші її характеристики.
Світ дуже змінився з 1973 року. Дослідження Розенхана підкреслив не лише неправильну діагностику психічних розладів та упередженість клініцистів, але й легкість діагностики та допуску до лікування. Для госпіталізації в психіатричну лікарню потрібно було лише сказати, що вони чують голоси.
Це дослідження мало величезний вплив на психічне здоров’я не лише в Америці, а й у всьому світі. Це змусили психіатричні лікарні переглянути свої процедури госпіталізації та те, як вони навчали свій персонал взаємодії з пацієнтами.
Цей експеримент Розенгана мав далекосяжні наслідки в галузі психіатрії. Дослідження Розенхана припустив потенційні недоліки в діагностиці розладів психічного здоров’я. Це спровокувало рух до деінституалізації та покращення догляду за пацієнтами.